Поширення фейків — допомога ворогу

1. Не сприймайте за правду все, що читаєте в соцмережах, месенджерах та в інтернеті загалом. Критично оцінюйте інформацію.

Які запитання можуть допомогти?

Яке джерело поширило цю інформацію? Погано, якщо джерела немає або це чутки. Надійно, якщо це офіційне джерело – ДСНС, ЗСУ, Президент, уряд.
Наскільки новина для вас зрозуміла? Погано, якщо не зрозуміло нічого. Добре, якщо в новині чітко вказано, хто, що, де й коли зробив.
Чи фото й відео, що супроводжують новину, не фейкові? Новина має бути підтверджена фото чи відео, де добре зрозуміло, що саме зображено.

2. Звіряйте всю інформацію: що про це пишуть офіційні українські джерела та медіа з гарною репутацією і чи пишуть узагалі? Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від них на сторінках їхніх сайтів чи соцмереж.

Насамперед, орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від них на сторінках їхніх сайтів чи соцмереж.

Українські ЗМІ з доброю репутацією: Суспільне, Укрінформ, Громадське, Українська правда, Радіо Свобода.

Інформація з неофіційних каналів та сторінок у соціальних мережах може бути неправдивою. Наприклад, 2021 року СБУ викрила мережу зловмисних Telegram-каналів, пов’язаних із російськими спецслужбами. Серед них «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація”, вони транслювали ворожі заклики та фейки. І досі існує багато каналів, що маскуються під українські, а насправді серед правдивої інформації вкидають фейки чи транслюють вигідні росіянам оціночні судження щодо подій.

3. Ретельно дослідіть тему.

Яскравий приклад маніпуляції — висвітлення каналом важливих законопроєктів у Верховній Раді. Ще на етапі реєстрації генеруються новини із заголовками, подібними до «Українців чекає шокуюча зміна! Деталі скандального законопроєкту про …». Це роблять для привернення уваги якомога більшої кількості підписників. Однак до ухвали законопроєкт проходить довгий шлях розгляду в комітетах, змін і допрацювань. Коли навіть законопроєкт почнуть розглядати в залі, то зазвичай відбувається два голосування, а між ними ще вносять правки. Реєстрація законопроєкту — це фактично озвучування народним депутатом чи групою депутатів своєї ідеї. До того моменту, як ця ідея стане законом, можуть минути роки або ця ідея взагалі ніколи не піде далі. До того, як робити висновки, радимо уважно стежити за статусом законопроєкту, що вас зацікавив, на сайті Верховної Ради.